с. Бойове. Комунальний заклад Бойовський ясла-садок "Сонечко"Нікольської селищної ради Донецької області

  





Звіт про діяльність

 

 

Аналіз освітньої методичної роботи дошкільного навчального закладу за 2016-2017 навчальний рік.
1.1.Пояснювальна записка.
Комунальний заклад Бойовський ясла-садок  «Сонечко» Нікольської районної ради Донецької області загального розвитку розташований  за адресою: вул. Сенатосенка буд.74В.
      Заклад функціонує з грудня 1995 року, проектна потужність-4 групи, фактично працює-3 груп, з них: 1 група раннього віку, 2 групи дошкільні (різновікові).
      В дошкільному навчальному закладі освітня робота здійснюється за профільними напрямками:
- художньо-естетичний;
- фізкультурно-оздоровчий;
- еколого - валеологічний.
      Форми організації освітнього процесу будуються на основі програми виховання і навчання дітей від 2 до  7 років «Дитина» та методичних рекомендацій до неї, Базового компонента дошкільної освіти: форми організації- колективна, індивідуальна; типи занять - фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні.
       Під керівництвом завідувача – Каіра Раїси Василівни, робота дошкільного закладу організована і спрямована на забезпечення всебічного соціального досвіду, створені всі умови для збереження та зміцнення здоров'я дошкільнят.
      В дошкільному закладі створено всі умови для перебування, навчання та розвитку дітей. Територія закладу огороджена, упорядкована. На території обладнано спортивний та театральний майданчики. В ДНЗ інтер'єр музичної зали має естетичний вигляд, спортивна зала забезпечена спортивним інвентарем, створено міні-музей «Світлиця». Розвивальне середовище організовано з урахуванням інтересів дітей і відповідає їх віковим можливостям.
    Педагогічний колектив закладу продовжує працювати над створенням єдиного україномовного простору.
 
  1.2. Підвищення теоретичного рівня та фахової майстерності педагогів.
 
Педагогічний стаж:
Від 1 до 5 років – 0 педагога 
Від 5 до 10 років – 1 педагог 
Від 10 до 20 років – 4 педагогів 
Від 20 та більше – 2 педагоги 
 
Серед них:
з другою кваліфікаційною категорією – 1 педагоги 
з категорією «спеціаліст» - 4 педагога 
відповідають займаній посаді – 2 педагоги 
 
1.3. Результативність курсової підготовки та атестації педкадрів.
        За навчальний 2016-2017 рік курси підвищення кваліфікації пройшли три педагога: вихователь Северіна К.І., вихователь Голод І.В.,  муз.керівник Демчук Т.М. 
       Згідно з рішенням атестаційної комісії другого рівня відділу освіти від 05.04.2017року було проведено атестацію вихователів ДНЗ за результатами якої «відповідає займаній посаді» Голод І.В., та Северіна К.І.
         Згідно рекомендацій методичного центру  відділу освіти  педагоги, разом з методичною службою дошкільного закладу, розробили перспективний план підготовки до атестації, оформили «Щоденник результативності професійного розвитку вихователя ДНЗ у між атестаційний період», опрацювали нормативно - правові документи з питань атестації, взяли активну участь в організаційно0методичних заходах, проведених закладом впродовж навчального року. Провідною формою підвищення професійного рівня серед педагогів залишається – самоосвіта.
       Систематичність і безперервність самоосвіти вихователів регулювалася планами, результати фіксувалися у зошитах з самоосвіти.
       Значних успіхів в самоосвіті досягли:
       Северіна К.І. – вихователь І різновікової групи № 3, створила картотеку за темою «Використання педагогічної спадщини В. Сухомлинського у формуванні духовно-моральних взаємин у дошкільників»; Омельченко Л.Ф. – вихователь ІІ різновікової групи оформила тематичну папку за темою «Інтерактивні технології у підготовці дошкільників до школи».
        Аналіз результативності методичної діяльності з підвищення рівня професійної компетентності педагогічних кадрів через систему самоосвіти та післядипломної освіти дозволяє зробити висновки:
        Головною проблемою роботи з педагогічним колективом у питанні підготовки та проведенні атестації – є відсутність систематизації набутих наукових і методичних знань. Саме тому, методичною службою, рекомендовано всім педагогам закладу вести «Щоденник результативності професійного розвитку вихователя ДНЗ у між атестаційний період», а також, щоденник самоосвіти. Завданням до виконання в наступному році є систематизація накопичених матеріалів та творчих надбань педагогів дошкільного закладу.
       Для більш ефективного підвищення кваліфікації вихователів необхідно звернути увагу на інформаційну культуру педагогів, створення умов, що стимулюють їх професійне зростання: участь вихователів у проектах, конкурсах, фестивалях, конференціях, семінарах, педагогічних майстернях, роботі творчих груп тощо.
 
1.4.Аналіз змісту методичної роботи щодо забезпечення організації ефективності освітньо-виховного процесу.
 
Впродовж 2016/2017 навчального року, робота методичної роботи ДНЗ була зосереджена над вирішенням наступних актуальних питань:
1.Формувати життєву компетентність дошкільників у процесі сюжетно-рольових ігор, в яких відображаються знання дітей про роботу людей різних професій.
2.Формувати ціннісне ставлення особистості до Батьківщини, держави, нації.
3.Продовжувати сумісну діяльність дошкільного навчального закладу, громадськості, та початкової школи у реалізації сучасних актуальних освітянських завдань.
4.Забезпечити функціонування та розвиток україномовного простору в дошкільному закладі, підвищити рівень володіння державною мовою педагогами, дітьми та персоналом; пропагувати активне використання української мови в родинах вихованців.
Методична робота з педагогічними кадрами у 2016/2017 навчальному році була спрямована на підвищення професійного рівня педагогів. Кількісний і якісний аналіз оцінювання рівня організації методичної служби в ДНЗ показав, що всі форми методичної роботи (педради, консультації, семінари, семінари-практикуми, колективні перегляди занять) носили науково-методичний і пізнавальний характер, сприяли розвитку творчої активності педагогів, підвищенню рівня їх інноваційної компетентності.
Методична робота в ДНЗ ґрунтується на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням професійної та особистої зрілості педагогів.
Найважливішою формою підвищення рівня креативності та педагогічної майстерності педагогів була педрада. Проведені педради відзначались актуальністю, науковістю педагогічною доцільністю тематики та інноваційним підходом до їх проведення через використання інтерактивних форм та методів роботи. Заслуговує на увагу рівень проведення та результативність засідань.
«Формування життєвої компетентності дошкільників у процесі сюжетно-рольових ігор, в яких відображаються знання дітей про роботу людей різних професій»(педрада-листопад 2016р.), яка допомогла педагогам звернути особливу увагу на те, що гра- це ефективний спосіб підготовки дитини до «дорослого» життя, її соціалізації, морально-етичного виховання. Досвідом роботи «Взаємодія дошкільного закладу з батьками з питань розвитку ігрової діяльності дітей» поділилася вихователь Голод І.В. Вихователями ІІ різновікової групи Омельченко. була підготовлена презентація на тему: «Ігрова діяльність старших дошкільників, як успішна умова адаптації до навчального процесу в початковій школі».
«Формування ціннісного ставлення до Батьківщини, держави, нації через родинне виховання та взаємодію дошкільного закладу з батьками, громадськістю та початковою школою» (педрада-лютий 2017р.), метою було виховувати любов до Батьківщини, держави, нації у дітей дошкільного віку. Завідувач Каіра Р.В. здійснила тематичну перевірку «Взаємодія ДНЗ. Громадськості та початкової школи на засадах патріотичного та духовного виховання».
Протягом навчального року систематично проводились різноманітні форми інформаційно-консультаційної роботи з педагогами з різних питань організації освітньої діяльності згідно відповідних розділів річного плану. 
Протягом року були проведені заняття: 
«Про пожежу знаємо, про безпеку дбаємо» (жовтень,2016 р.)
«Грайлики» (реалізація завдань Базового компоненту, освітня лінія «Гра дитини») (листопад, 2016 р.)
«У світі книги чарівної» - за мотивами українських казок, літературних творів. (розвиток мовлення) (лютий, 2017 р.)
«Повчально, цікаво, весело» (інтегроване навчання) (квітень, 2017 р.)
Для вирішення річних завдань були підготовлені змістовні консультації для педагогів за темами:
«Гра для дошкільників-засіб пізнання навколишнього» (до педради) (Кононенко В.І.-вихователь);
«Вирішення проблеми оптимізації естетичного творчого та духовного зростання дошкільників» (вихователь  Омельченко Л.Ф.);
«Формування у дошкільників початків громадянської свідомості у взаємозв’язку педагог-дитина-батьки-школа»(до педради), (вихователь  Омельченко Л.Ф.);
«Організація роботи з дітьми з високим творчим потенціалом» (за інтересами), (муз.курівник  Демчук Т.М.).
Протягом року педагогічний колектив ДНЗ брав активну участь у різних заходах села, району.
Удосконаленню майстерності педагогів щодо впровадження в роботу з дітьми сучасних інновацій, вирішенню питань наступності між дошкільною та шкільною ланками освіти, забезпечила участь педагогів закладу у шкільних педагогічному заходах: «Взаємодія дитячого садка-родини-школи: системний підхід».  Учасники мали змогу познайомитися з досвідом роботи вчителів та вихователів села, обмінятися думками з колегами, отримати методичні рекомендації для впровадження досвіду в практику свого дошкільного закладу. За участь у форумі педагоги були нагороджені грамотами.
Упродовж року забезпечувався організаційно-методичний супровід проведення свят, розваг та театральних дійств, спрямованих на вивчення фольклору, етнографії, національної культури й мистецтва.
Вся ділова документація  педагогічних працівників в ДНЗ велась державною мовою з дотриманням нормативних вимог. В цілому, педагоги ДНЗ мають достатній рівень володіння державною мовою.
           З метою підвищення теоретичного рівня та фахової підготовки колективу були придбані новинки методичної літератури, наочні матеріали, розвивальні та дидактичні ігри, які шляхом самоосвіти опрацьовували протягом навчального року педагоги.
      Підсумки результативності вирішення річних задач розглядалися на педрадах, за виявленими недоліками складалися рішення, які вчасно виконувалися.
Висновки:
       Робота методичного кабінету велась на достатньому рівні. Вихователям своєчасно надавались потрібні консультації, рекомендації, здійснювався контроль, з метою виявлення ускладнень та надання методичної допомоги. Але завдання підвищення ефективності та якості педагогічної роботи, оновлення педагогічної діяльності і спрямування її на створення умов для підвищення якості навчально-виховного процесу залишаються актуальними. Тому перед методичною службою постає необхідність сприяти підсиленню самоосвітньої діяльності педагогів, підвищення їх педагогічної та професійної компетентності, інформаційної культури.
 
1.5.  Науково-методичне зростання професійної майстерності вихователів.
 
     Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу з дошкільниками наш педагогічний колектив продовжує використовувати сучасні тенденції, оновлені програми розвитку, вивчає сучасний педагогічний досвід: Богуш А.М. «Українське народознавство в дошкільному закладі»; Кичата І.І. «Україна- моя Батьківщина», програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку»; «Англійська мова для дітей дошкільного віку» - Кулікова І.А., Шкваріна Т.М.; «Радість творчості» Борщ Р.М.
     На заняттях у всіх вікових групах педагоги постійно використовують завдання з методики Альтшуллера «Теорія розв’язання винахідницьких завдань». Вирішення завдань дітьми сприяє розвитку мислення, креативного бачення дійсності.
     Вихователі дітей раннього та молодшого дошкільного віку впроваджують ідеї виховання морально-етичних почуттів, основ громадянської освіти за спадщиною В.О. Сухомлинського.
      Як показала практика, використання програми «Лєго конструювання» всебічно розвиває дитину дошкільного віку: сприяє розвитку пізнавальної активності дошкільників, логічного мислення, конструкторських здібностей. Вихователі нашого дошкільного закладу мають намір активніше втілювати в практику роботи вищеназвану програму.
 
1.6. Результативність роботи ДНЗ-школа.
 
       Педагогічний колектив продовжує виконувати завдання наступності дитячого садка та школи. Робота була спрямована на створення єдиного освітнього простору «Дитячий садок-школа» та висвітлення основних напрямків: методична робота з кадрами ДНЗ і школи відповідно до вимог Державних стандартів дошкільної та початкової ланок освіти, забезпечення сучасних підходів взаємодії ДНЗ, школи та родин майбутніх першокласників.
        З метою мотиваційної готовності старших дошкільників до навчання у школі були організовані та проведені екскурсії: на перший дзвоник, до бібліотеки, на спортивний майданчик. Вихователі в роботі з дітьми систематично використовують читання літературних творів про навчання у школі, бесіди про правила поведінки учнів, вихователями старших груп, був проведений конкурс малюнків «Ось яка моя школа», де діти мали змогу пофантазувати та передати в малюнках школу, в якій вони хотіли би навчатись.
      Учні початкових класів протягом навчального року залучались до спільних театралізованих постанов, надавали допомогу закладу в ремонті книжок, іграшок, виготовлені атрибутів до сюжетно-рольових ігор.
           В цьому навчальному році, плануємо приділити більше уваги темі: «Актуальні проблеми і перспективи: дитячий садок-школа». Налагодити безперервний пошук нових педагогічних технологій спрямованих на більш тісний контакт між дошкільним закладом та початковою школою.
 
II.  Формування життєвої компетентності дітей раннього та дошкільного віку.

 

2.1. Узагальнені результати педагогічного обстеження дітей.
     Узагальнені результати спостережень за динамікою рівня розвитку компетенції дітей раннього віку станом на травень 2017 року виявили наступне:
     Кількість дітей раннього віку, які мають високий рівень сенсорного розвитку, збільшилась, у порівнянні з початком навчального року, на 6,2%, дітей з середнім рівнем зменшилась на 11,8%. Такі дані свідчать про задовільний рівень розвитку компетенції дітей раннього віку.
 
 
Висновки:
     Потребує подальшого вдосконалення робота з дітьми з розвитку мовлення. Діти добре розуміють мову дорослих, сприймають звернення дорослого, проте виявлено багато порушень у звуковимові. Багато понять залишаються в пасивному словнику дітей. З метою активізації роботи з мовленнєвого спілкування з дітьми раннього віку вихователям необхідно більше уваги приділяти розвитку їх артикуляційного апарату через використання різноманітних дидактичних ігор та вправ.
 
Узагальнені результати рівня розвитку компетенцій дітей молодшого дошкільного віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція)       
 
    Було виявлено досить низький рівень розвитку ігрової діяльності дітей четвертого року життя, який хоч і змінився порівняно з початком навчального року, проте не відповідає нормативним вимогам та віковим особливостям дітей, повільна динаміка спостерігається і в мовленнєвому розвитку молодших дошкільників. Тому серед завдань, щодо вдосконалення роботи з вихованцями молодшого дошкільного віку: по-перше – розвиток ігрової діяльності; збагачення життєвого досвіду дітей, використання спільних навчальних ігор, по- друге – всебічний розвиток мовлення, а також – розвиток творчості, самостійності, рухової і пізнавальної активності.
      Найвищий показник виявлено щодо освітньої лінії «Особистість дитини», проте слід і надалі вчити дітей обговорювати результати своїх дій, вчинків, виправляти помилки, намагатися регулювати власну поведінку, позитивно ставитися до своєї зовнішності, статевої належності.
Висновки:
     Особливу увагу необхідно приділяти збереженню та зміцненню фізичного, психічного та соціального здоров’я  дітей, заохочувати їх до участі в руховій діяльності на заняттях та в повсякденному житті, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих видів діяльності, розвивати вміння грати в колективі, виховувати основи здорового способу життя.

Узагальнені результати рівня розвитку компетенцій дітей середнього дошкільного віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція)       

   За результатами аналізу завданням вдосконалення роботи з п’ятирічками  в 2016-2017 н.р. є: розвиток зв’язного мовлення, подолання вад звуковимови, розвиток дрібної моторики руки, вдосконалення технічних навичок малювання. Для розвитку мовлення вихователям слід приділяти належну увагу формуванню зв’язного мовлення, спрямувати свої зусилля на створення безпечного предметно-розвивального середовища як необхідної умови формування елементарних трудових навичок та позитивного відношення до праці.

 

Висновки:
      Особливу увагу приділяти зміцненню фізичного, психічного та соціального здоров’я дітей, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих видів діяльності, прищеплювати бажання займатися фізкультурою і спортом, сприяти опануванню дітьми життєво необхідних рухів.
 
2.2. Моніторинг стану готовності до шкільного навчання.
 
    Як показала діагностика і проведений моніторинг якості навчально-виховного процесу за 2016-2017 навчальний рік, показники мотиваційної готовності до школи зросли на 5%, емоційно-вольової готовності на 3%, інтелектуальної на 3% в порівнянні з 2015-2016 навчальним роком. Значно збільшилися показники логіко-математичного розвитку – на 5%, мовленнєвого розвитку на 2%. За даними діагностики збільшився рівень самооцінки дошкільників.
 
      Порівняно з 2015-2016 н. р. істотно збільшились показники мотиваційної готовності до шкільного навчання.
   За результатами діагностики, в 2016-2017 н. р. не було дітей з низьким рівнем мотиваційної готовності до школи. Самооцінка у майбутніх школярів досить висока, фізичний розвиток переважно на достатньому рівні. Діти вже досягли достатнього рівня інтелектуальної підготовки, досягли мовленнєвої компетентності.
 
Моніторинг стану готовності до шкільного навчання дітей-випускників.
Висновки: 
   Збільшився відсоток дітей, які готові до шкільного навчання, та відповідне зменшення дошкільників, які не готові йти до школи. Але, можна зазначити, що все ж таки залишається вагомим відсоток дітей, яких можна назвати «умовно готовими» до шкільного навчання. Тому, слід звернути увагу педагогів та батьків на ті показники готовності, за якими у дітей не досить добрі результати. Активно проводити індивідуально профілактичну роботу, виявити прогалини в роботі зі старшими дошкільниками, на майбутнє врахувати ці недоліки в роботі.
  
       Дані педагогічного моніторингу компетентності старших дошкільників показали, що робота ведеться на достатньому рівні.
        Завданням вдосконалення роботи з підготовки дітей до шкільного навчання на наступний період є: розвиток порівняльного і пояснювального, зв’язного мовлення, розвиток дрібної моторики руки і розвиток сенсомоторної координації на аркуші, техніки малювання, формування адекватної самооцінки, зниження рівня тривожності.
        В 2017-2018 н. р. педагогам слід і надалі створювати сприятливі умови для формування показників розвитку компетентності особистості, а саме: фізичної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, художньо-естетичної, творчої активності у всіх сферах життєдіяльності.
       Узагальнені результати дослідження рівня розвитку компетенції дітей раннього віку та дошкільників наприкінці 2016-2017 н. р. за освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти свідчать, що найвищі показники діти виявляють щодо освітньої лінії «Особистість дитини», найнижчі - «Дитина в світі культури», «Мовлення дитини».
 
   Дослідження щодо музичного виховання у ДНЗ показало, що воно здійснювалось у 2016-2017 н. р.  також на достатньо високому рівні. Показники засвоєння програмного змісту у молодших дошкільників: високий рівень-19,5%,  достатній- 78%, низький-2%; у вихованців середніх вікових груп: високий рівень-22%, достатній- 74,5%, низький-3,5%.

 

       У вихованців випускних груп: високий рівень-47%, достатній-52%, низький-3%. Недоліками, які заважають високим результатам є: недостатньо розвинена координація рухів, недосконалість координації слуху і голосу.
      Медико-педагогічний контроль обстеження основних фізичних рухів, довів достатній рівень роботи ДНЗ з питань збереження та зміцнення здоровʼя  та фізичного розвитку дошкільників.
      Обстеження рівня розвитку рухової активності дітей раннього віку виявило, що показники фізичного і моторного розвитку 81% малюків відповідають нормі, а 15% малят мають розвиток вище норми. 91% дітей молодшого дошкільного віку на достатньому і високому рівні оволоділи основними рухами відповідно до програмових вимог; 47% вихованців середнього дошкільного віку мають високий рівень розвитку рухової активності, 41%- достатній. Серед старших дошкільників 95% дітей оволоділи на достатньому та високому рівні певним набором домірних вікових умінь і навичок з основних рухів.
     Приділяючи пильну увагу збереженню та зміцненню здоров’я дітей, педагоги творчо підходили до навчальна – виховного процесу. Певна кількість занять проходила в ігровій формі, використовувалися нетрадиційні підходи. 
 
2.3. Результативність розвитку творчих здібностей особистості дошкільника.
 
    З метою формування творчої особистості, розвитку інтелектуального та творчого потенціалу дітей, для розкриття здібностей дошкільників дитячий заклад продовжує вести цілеспрямовану роботу в садочку.
           Результатом роботи профільних груп є розвиток творчого потенціалу дітей, формування науково-спрямованої особистості.
    Для батьків дітей з високим рівнем музичних здібностей, музичним керівником Демчук Т.М. було проведено індивідуальне консультування з питань розвитку та музичного виховання обдарованих дітей. З дошкільниками були організовані додаткові індивідуальні заняття з вокалу. Для подальшого виявлення та розвитку музично обдарованих дітей педагоги працюють над створенням розвивального середовища, забезпечують реалізацію творчого потенціалу дітей шляхом участі у розважальних заходах, концертних програмах, святах тощо.
    Відмічається висока результативність роботи з фізкультурно-оздоровчого напрямку в групі «Чомусики».
    За річним планом організовувались та проводились тематичні виставки дитячої творчості, в яких брали участь всі діти дошкільного віку.
    Тематика виставок різноманітна: «Барви осені», «Чарівна казка зими», «Ось яка моя школа», «Мама сонечко в сім’ї, ми промінчики її», «Дітям землі усміхається сонечко», «Спогади про літо» тощо.
    Пошук шляхів розвитку обдарованих дітей, пошук сучасних підходів до взаємодії з ними залишається актуальним і у подальшому.
 
III. Партнерство сім’ї та дошкільного закладу з питань всебічного розвитку дитини.
 
3.1. Активні форми взаємодії з батьками.
 
       В дитячому закладі активно підтримується партнерство родини та педагогів через проведення сумісних заходів, днів відчинених дверей, консультування, анкетування. Найбільш ефективними формами співробітництва з батьками у 2016-2017 навчальному році були такі форми роботи:
          День відкритих дверей « Садок-перша ланка освіти», конкурс родинних газет « Як ми граємось зі своєю дитиною», «Улюблені куточки села Бойове»
       Батьки неодноразово приймали участь в народно-обрядових святах, таких як «Зима прийшла-свята принесла», «Як на масляній неділі», «Стрітення». Батьки активно займаються спортом та залучають до цього своїх дітей, тому прийняли участь в сумісній із дітьми спортивній розвазі «Веселі старти». Трудовий десант з благоустрою території «Зелена хвиля», батьки неодноразово залучались, за допомогою яких було висаджено нові квітники, пофарбоване та відремонтоване обладнання на ігрових майданчиках. 
      Хочеться звернути увагу на зростаюче зацікавлення батьків життям дитини в ДНЗ. Спільно з батьками постійно поповнювались тематичні виставки. Вихователі ДНЗ систематично розміщували у батьківських куточках інформацію різноманітної тематики про розвиток, виховання та навчання малюків дошкільного віку, показники сформованості базових якостей особистості.
      Висновки: усі форми роботи з батьками були активні, відповідали запитам батьків, сприяли покращенню відносин між дитячим садком та родинами вихованців. Для подальшої співпраці потрібно продовжувати активно залучати батьків до участі у спільних акціях та проектах, працювати над підвищенням культури спілкування батьків на засадах традицій українського народного спілкування. Приділити увагу наступності поколінь та вивченню перспективного сімейного досвіду. 
 
       
3.2. Виявлення, вивчення та узагальнення сімейного перспективного досвіду.
      Виявлення та вивчення сімейного перспективного досвіду проводилось за планом, що призвело до його узагальнення і впровадження в виховну практику батьків. 
   Заслуговують на увагу досвід виховання таких родин: Авращенко О.С., Кобзева Т.М., Кримський М.І..  Батьки цих родин приділяють багато уваги вихованню дитини, активно залучають дітей до занять в гуртках, спортивних секціях. Ведуть здоровий спосіб життя, виховують дітей у повазі до старшого покоління. Займають активну позицію з патріотичного виховання молоді.
   У наступному році педагогічний колектив продовжить роботу по вивченню сімейного досвіду виховання.
 
3.3. Взаємодія з батьками, діти яких не відвідують ДНЗ.
      Педагогами закладу продовжується цілеспрямована робота з соціально – педагогічного патронату сімей з дітьми дошкільного віку. Розроблені і проведені заходи щодо залучення дітей дошкільного віку в дитячі садки для здобуття дошкільної освіти.
     План роботи з організації соціально-педагогічного патронату містив такі заходи: дія консультаційного пункту з питань педагогіки, психології; відвідування вдома;  запрошення на дні відчинених дверей; вручення пам’яток, організація благодійних акцій для дітей з малозабезпечених сімей; проведення масових заходів, спортивних свят, виставок сумісних робіт дітей та батьків.
 
3.4. Загальні висновки.
     Завдяки праці усього педагогічного колективу дошкільного закладу  пошукам нових сучасних форм роботи з вихованцями, батьками, взаємодії з громадськими організаціями і школою, педагогічному колективу вдалося реалізувати план та виконати поставлені річні завдання. Зробити виховний процес цікавим завдяки впровадженню інноваційних технологій.
    Робота з освітньо-виховного процесу в закладі носить науково- методичний і пошуковий характер, побудована на діагностичній основі.
    Аналіз оцінювання виконання річних завдань  2016-2017 року в дошкільному закладі показав позитивні сторони роботи:
1. Спрямували навчально-виховний процес на реалізацію завдань фізичного розвитку та зміцнення здоров’я шляхом впровадження інновацій.
2. Формували ціннісне ставлення особистості  до Батьківщини, держави, нації. Залучали до співпраці батьків на засадах українського родинного спілкування.
3. Формували життєву компетентність дошкільників у процесі сюжетно-рольових ігор, в яких відображаються знання дітей про роботу людей різних професій.
4. Продовжували сумісну діяльність дошкільного навчального закладу з громадськістю та початковою школою у реалізації сучасних актуальних освітянських завдань.
5. Забезпечували функціонування та розвиток україномовного простору в дошкільному закладі, підвищували рівень володіння державною мовою педагогами, дітьми та персоналом; пропагували активне використання української мови в родинах вихованців.
      Таким чином, відбулося становлення толерантного відношення до інтересів кожної дитини. Врахування побажання дітей під час виконання видів діяльності. Підвищився рівень компетенції педагогів з питань щодо змісту зміцнення здоров’я дітей, патріотичного виховання дітей. Спостерігається зростання показників розвитку високо і достатнього рівнів розвитку дітей за освітніми лініями Базового компоненту, підвищення мотиваційної готовності до навчання в школі старших дошкільників. В 2016-2017 навчальному році підвищилась активність педагогів щодо участі у міських заходах.
 
Треба вказати і на деякі недоліки в роботі педагогічного колективу, над усуненням яких будемо працювати у наступному році:
1. Потребує посилення робота національно-патріотичного виховання дошкільників та їх батьків.
2. Потребують удосконалення підходи вихователів щодо підготовки дошкільників до навчання у школі. Забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.
3. Більш уваги необхідно  звернути на комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільників, рівень інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу.
4. Потребує активізації сумісна діяльність дошкільного навчального закладу, громадськості та початкової школи у реалізації сучасних актуальних освітянських завдань.
Враховуючи підсумки навчально-виховної роботи за 2016-2017 навчальний рік, педагогічний колектив закладу спрямовує свою діяльність в наступному навчальному році на вирішення наступної проблеми.